(написано на прохання подруги - жительки села)
Сонце золотом пшениці пригощає з ранку птах,
Я п'ю воду із криниці смачну, чисту ах-ах-ах,
Кожна хата - повна чаша, і троянди біля хат,
У селі сусід сусіду - то є кум, і сват, і брат!
Приспів:
А над селом Пу-зи-ко-ве небо синє-синє,
І під вікном радо жде верба на весну,
Миле моє Пу-зи-ко-ве на Україні,
Гріє мене рідне село, котре люблю.
Наші люди працьовиті, хоч старий, хоч молодий,
Зверху сонце, знизу поле, сам Господь їх освятив,
Ллється мова солов`їна, чути й суржик деколи,
Але ми одна родина тут, на батьківській землі.
Ждуть дівчата, мами й тата, що й казати - все село,
Тих хоробрих наших хлопців, що воюють у АТО,
Ой, синочки, не баріться, повертайтесь на обід,
Нам потрібні козаченьки, щоб продовжувався рід!
До рiчницi села Пузикове, що на Полтавщинi
© Copyright: Оксана Небесная Гамза, 2018
Свидетельство о публикации №118011707009
Свидетельство о публикации №118011707009
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.