Може вже час...

Зоя Войтович
Чому ж так важко?
Чому ж так сумно?
Чому все сталось...
Якось бездумно..?
   Чому вiдлiтають у вирiй птахи?
   Може вже час... менi йти...
Ще трохи сонця...
Смужечка неба...
Не хочу бути
Далi без тебе...
   Омиють душу краплини дощу...
   Може вже час? I я лечу...
Згадаю зустрiч...
А також знаю
Усе, що було,
Я пам'ятаю...
   Серденько моэ болем щемить...
   Може вже час?..За мить....
Знаю зустрiлись
Не випадково...
Спогад зi мною,
Все загадково...
   Посмiшка сердце зiгрiэ менi...
   Були щастливими...днi....
Ноти згадаю...
Пiсень доволi...
Квiтiв чимало...
Нарву у полi....
   Запах квiтковий..вдихаю щодня..
   Не обiрвалась...ще пiсня моя...


© Copyright: Зоя Войтович, 2018
Свидетельство о публикации №118011606907
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зоя Войтович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зоя Войтович