Юнак жорстокий. Дівка добра.
Кидав на неї погляди прихильні.
Не думала, що з нею – грав…
Коли-но роздивилася пильніше
Було вже пізно та й знесилив
Щось вимагав, по-грізному дивився
Красуню бив як навіжений
Зносить дитину не давав
Та на горілку вимагав.
Забилась у вугол собі…
А скаржитися – не давала гордість.
І знову бив та нівечив могол
Сорочку в шмаття рвав і голив.
Садистом був звичайний офіцер.
Солдатів бив прицільно кулаком.
По службі йшов на гору Цербер
Всім „яйця одірвать” охоче обіцяв
Та зранку чоботи мусолив – тер, державні герби.
13 листопада 2002 року, Лондон
Солдафон
© Copyright: Олег Мингалев, 2018
Свидетельство о публикации №118011601556
Свидетельство о публикации №118011601556
Рецензии