Вогники..
Зорi блуждають в горi..Вiд них щемить серце.
Далеч вкриває навзрид.. Серпанком багряним..
I розквiтають в Душi..ВеснЯнi каштани.
Взимку до них прилетять..Сніжинки пухнатi.
Лютий мороз нанесе..Малюнки на хатi.
В шибку постукає птах..Чи навiть людина..
Доки вогнi всi горять- життя незупинне!!!.
Хтось потягнувши фіранку..Пiвголосно крикне.
Тінь пропливе мiж руки..В незашторених вікнах.
Навіть не лишеться свiт..Кольорового скельця..
Коли затмяніє вогонь..Зупиняється серце.
Зклоченi чимось-небудь..Забиті гвіздками..
Вогники блишуть вночі..Слiпі до безтями.
Грiють небесну печаль..Нещасні роками..
Бродять серЕд далини..Та свiтять мiж нами.
15.01.2018
Свидетельство о публикации №118011512321