Ромашки!

               
   Ромашки    
   Жёлтые          
   В саду,               
   Соцветья          
   Мёда
   Поднимая,          
               
   Цвели             
   И слали               
   На лету            
   Свой         
   Аромат
   Благоуханья!      
               
   Покачиваясь         
   Тихо в ритме,   
   Переплетаяся       
   Листвой.          
               
   Они хотели 
   Нашептать      
   Мне          
               
   На            
   Слух мой    
   Что-то            
   И покой.         
               
   Они       
   Смотрели      
   В след         
   Мне   
   Нежно.      
               
   Желая         
   Мысли
   Передать,            
               
   Но,               
   Не могли,             
   По той      
   Причине,         
               
   Что мне          
   Не         
   Следовало            
   Знать.      
               
   Нельзя нам      
   Знать цветов
   Познанья.
               
   Нам             
   Не          
   Понять          
   Их 
   Никогда.         
               
   Мы         
   Можем   
   Только      
   Восхищаться       
               
   Их красотой         
   В теченьи дня.               
               
    12.11.2008


Рецензии