Наснилося ж таке...

(Фантазії, дивлячись на картинку)

Наснилося мені: звернувся я до Бога:
Мовляв, чому б Тобі та й Землю не зцілити, -
Хворіє ж як вона?.. - В людей, авжеж, тривога... -
І в давнину, й тепер продовжують молити

Могутнього Творця, щоб допоміг, реально,
Помсту і стогони, і ненависть спинити... -
Мовчить, на жаль, чомусь.., - тож, ллється кров безжально.., -
Чи вдасться на Землі на краще щось змінити?..

То де ж Твоя Любов, о, милосердний Боже?! -
Одразу скаже хтось: думки, мовляв, гріховні.., -
У недозволене заглиблюєшся, схоже.., -
І знову про мораль, про цінності духовні... -

Якби ж - таки Ти зміг цілющою водою
Відмити увесь бруд із нашої планети,
Чи що: Диявол знов з якоюсь там бідою
Раптово з’явиться, читаючи сонети,

Й співаючи пісень?.. - На жаль, цілком реально.., -
Й ніяка вже ж вода Землі не допоможе... -
Постійно ллється кров.., - а то хіба нормально, -
Чому ж Ти все мовчиш - таки, всесильний Боже?

Цілющою водою б людство напоїти,
Промило щоб і кров, й мізки також, і щільно,
Але.., - й знешкоджують, й продовжують труїти.., -
І дихати мабуть не зможе людство  вільно...

Й забудемо, на жаль, і за криштальну воду,
Бо пропадуть, й то так, всі джерела цілющі,
Дияволові знов читатиме хтось оду, -
А очі в нього, ой, колючі ж, завидющі...

Планету чим скоріш потреба є зціляти, -
Водою швидше вмий прозорою, будь ласка.., -
Та скільки вже ж разів те саме промовляти?! -
Наснилося таке про Бога.., - якась казка...

Цирульник Андрій