Зажди, не йди, коханий - ти не бачиш?
Що серце рветься на шматки,
Коли тi очi, тi блакитнi,
У мрiях селяться моїх,
Для мене - ти, як зiрка в небi,
Ти мiй таємний талісман,
З тобою - я, як птах у небі,
Хоч на землі, хоч в небесах.
Лягаю я з тобою і встаю,
Тебе я скрізь на себе приміряю,
Твій подих, усмішку твою,
Я бережу, немов ключі від раю
Ключi
© Copyright: Юлия Фуркало, 2018
Свидетельство о публикации №118011310582
Свидетельство о публикации №118011310582
Рецензии