Придивись, не все погано так,
Як малює пiвночi свiдомiсть:
Дочекайся ранку, i натомiсть
Ти вiдчуєш знову свiтла смак.
Що на самотi розкаже нiч,
То душi людської темнi води
Страх та бiль - обмежувач свободи
З марностi докладених зусиль.
Темрява - як зеркало криве,
Видіб'ється те, чого немає,
Самота, як ворог, оживляє
Те, що в твоїм в світі не живе,
Відійшло. Якась дрібна деталь
Витіснить і спокій, і надбання
Домінанта буде покаранням
Лиш тоді, коли ти сам схотів.
Не звiряйся! Тиша навкруги,
Щоб дiзнати iстиннiсть пiзнання,
Необхiдне людям спiлкування,
Хтось iнакший, не такий, другий!
Iнший, хто почує, хто б схотiв
Зрозумiти, де душа, де морок,
Роздiляти всi печалi cловом
Мiж двома - так, навiть, бог велiв...
Зачекай
© Copyright: Ассоль Шульженко, 2018
Свидетельство о публикации №118011200944
Свидетельство о публикации №118011200944
Рецензии