Тато Цибулоне
був собі бідняк.
Злиднів не спромігся
збутися ніяк.
Щоб їх цибулиний
рід запанував -
син бороти рівність
запропонував.
Тісно згуртувались
овочі оті.
Юний Цибуліно
всім на видноті.
Дружба і братерство -
лозунги юрми.
Овочі - розумні,
інша справа - ми.
Там - пішли палаци
дригом догори.
Овочі рішучі -
все вогнем гори...
Пан Лимон дав драла,
Помідор зомлів.
Овочі - святкують!..
Махом без жалів
вигнали гаркавих
що були цабе
і порятували
назавжди себе.
...Казочка цікава,
сповнена ідей.
Учать цибулини
розуму людей.
Ну а ті - принишкли,
проти - ні слівця...
Жаль - бо доконає
хунта їх оця...
Січень 2018
Згадуючи Цибулiно
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2018
Свидетельство о публикации №118010907694
Свидетельство о публикации №118010907694
Рецензии