Дочка Смертi - Вiйна

Вскипає кров.
Земля чорніє під ногами.
За мечі взялися знов,
Хто із чорними серцями.

Парує з кров`ю піт,
Очі застилає пелена.
Не холоне давній слід.
Де ненависті вогонь пала.

Її рука, торкаючись кісток -
Перемола їх на прах.
І покрив із них живе, пісок,
Й живими стали, лють і страх.


Рецензии