З одним крилом у небо не злетиш
І, як відомо, щастя не спіймаєш…
Хоч сто разів дістанься до мети,
Лиш за півкроку зупиняє «майже».
Така ось карма, хоч візьми й заплач,
Завий, та все одно не допоможе.
Неначе доля вклала серце в клатч,
Пішла ділити вкотре з іншим ложе.
А ти, знеструмлений, давай живи.
Твори, вмирай, кому це все потрібно?
Ніщо не зможе підійняти в вись,
А ми без неба - в хаосі потрійнім…
15:27, 07.01.2018 рік.
Зображення: http://fashiony.ru
У хаосi потрiйнiм
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2018
Свидетельство о публикации №118010707341
Свидетельство о публикации №118010707341
Рецензии
