Мене так ніжно обіймаєш,
Чаклуєш поглядом очей,
Коханий, ти напевно знаєш,
Печаль отих моїх ночей.
Коли ми разом, я радію,
Сумую, як тебе нема,
Плекаю в серці я надію,
Що ще повернеться весна.
Тобі я вірила безмежно,
Для мене ти – жива вода,
Тебе торкалась обережно,
Й не знала, що прийшла біда…
Чому ж тривога загадкова
До мене в серце загляда?
Де ж ти на щастячко підкова?
Де ж ви, ласкавії слова?
Той біль нічим не заглушити,
Він розриває серце знов,
І лід не можна розтопити,
Коли пішла з душі любов…
Печаль отих ночей
© Copyright: Нина Продан, 2018
Свидетельство о публикации №118010605448
Свидетельство о публикации №118010605448
Рецензии