Мiст Мiрабо

(вільний переклад з Гійома Аполлінера)

О, Париж! Міст Мірабо. Несе води Сена,
       Не лине з водою любов,
Що в серці моїм достеменна.
       Вирує від спогадів кров.

Рефрен: Час пролітає, вже морок ночі,
        Серце бажає твої бачить очі.

Руки з тобою ми міцно зімкнемо
        На нашім мосту Мірабо.
Та почуття ми свої не замкнемо,
        Не скажим любові "тубо" *
Рефрен.

Хай любов лине, як та вода в Сені,
        Вона в кожну мить в ній нова.
Життя - мовби фарс, вистава на сцені,
        Лиш вічна любов не сплива.

Рефрен.

Мчаться секунди, хвилини, години,
        Цей вірш збереже почуття.
Попід мостом Мірабо Сена плине,
        Й любов понесе в майбуття.

Рефрен:Час пролітає, вже морок ночі,
        Серце бажає твої бачить очі.
_______________________________________________
* "тубо" - тут в значенн "заборона", "табу"

 Примітка. Вірш присвячений Марі Лорансен, але закоханим не судилося бути разом. У 1913 році Гійом був призваний до армії , у 1916 був поранений у голову і у 1918 році помер. У вірші Гійом відтворив сум розлуки і свої роздуми про плин часу, про саме життя. Песимізм вірша перекладач спробував подолати. Л. Р.