* * *
Про трухляве та іржУ
згадую достойно.
Сніг лежить, і я лежу –
приземлились щойно.
Я з драбини, він із хмар,
тільки я скоріше.
Десь виля хвостом димар
ловить ґав горище
…Діамантова нога,
у корсеті спина.
О, життя моє, нудьга,
зламана драбина.
Наче мною хтось там гра,
як малеча снігом.
Новорічних свят пора,
радощі набігом.
Гість провіда і чкурне.
нишком в справи-звіти.
Лізе в голову дурне,
і не пада звідти.
Приземлились
© Copyright: Татьяна Очеретянова, 2018
Свидетельство о публикации №118010510383
Свидетельство о публикации №118010510383
Рецензии