Завітала в село до бабусі,
Як бувало в дитинстві,колись,
Тепер сосни високими стали,
Темним лісом вони розрослись
Церква,там,де був млин,відродилась,
А над Вовчою міст височить,
У Дитинство своє повертаюсь,
Це-бажаної зустрічі мить
Ось і груша,розлога,старенька,
Та лісництво,велике таке,
Шлях пісчаній,що знаю давненько,
Від полину повітря п"янке,
Ось і хата бабусі,біленька,
З очерету покрівля була,
Білі стіни,з малюнками вікна,
Двір у квітах,як гордість села
Чорнобривці цвіли коло хати,
Поки їх замітали сніги,
Та бузок,обійнявши криницю,
Не пускав на подвір"я туги
Біля тину-Левада зелена,
Сад вишневий,квітучий такий,
Сльози теплі біжать по обличчю,
Не від болю-то спомин п"янкий
Тільки згадка про хату лищилась,
Про бабусю мою,як княжну
Рук її я повік не забуду,
Та хвлину,ось цю...чарівну
Із спогадів Ганни Захаренко,
В ніч перед Новим роком,
31.12.2017 рік
У Дитинство свое повертаюсь
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2018
Свидетельство о публикации №118010305606
Свидетельство о публикации №118010305606
Рецензии
Словно побывал у себя на родине в Павлограде.Спасибо.Николай.
Прудкий Николай 07.01.2018 13:34 • Заявить о нарушении
Прудкий Николай 07.01.2018 13:34 • Заявить о нарушении
Да в стихотворении и есть Александровка,под Павлоградом.Привет земляку.С Новым годом!
Александр Захаренко 3 07.01.2018 14:17 Заявить о нарушении
Александр Захаренко 3 07.01.2018 14:17 Заявить о нарушении