Прозорий попiл

Шон Маклех Патрик

            «Попіл, але прозорий.
            Він мене веселить.
            Я в ньому бачу самого себе.»
            (Григорій Сковорода)

У жмені своїй
Затискаю попіл,
Сію його, як сіють зерна:
Попіл прозорий.
Падає він на землю зорану
(Зоряну),
Падає він на каміння,
Падає він на коріння,
Падає він на води дзеркало,
Падає він у душі людської безодню
І проростає вогнем –
Деревом язикатим, зіллям сонячним –
Попіл прозорий.
Збирав його не рік, не два
Левадами та гленами,
Торфовищами та долинами,
Де колись стояли селища
Диваків-гелів:
Прочан свого святого острова.
Збирав я той попіл прозорий,
Що вікував тут не одне літечко,
Не одне століттячко
І не одне тисячоліттячко,
І зрештою втямив, що попіл – то зерна:
Тільки прозорі й не видимі,
Які сіяти тепер мушу:
Скільки років моїх вистачить:
Бо попелу того вдосталь:
Попелу Вітчизни нашої…

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Шон Маклех Патрик

Рецензии

Написать рецензию

"По битій дорозі вздовж глибоких висохлих колій, повних дрібного пороху, йде тонка, мов трісочка, босонога селянка з двома дітьми. Вони всі якось дивно-дивно хитаються, як бува хитається повітря над дорогою в надто спекотний день... Діти плентаються, схопившись за її спідницю, двоє сухоногих дітей з неприродно великими головами, тонкими шиями-билинами та набубнявілими животами, які видно навіть з-за їхніх спин... Пливуть вони по ниві, розрізаючи руками солом’яні хвилі, купають свої тіла в колоссі, як у безмежному океані. Жінка здирається над ланом й підтягує за руки до себе дітей. Та гострі колоски підступно, мов бритвами, ріжуть босі їхні підошви, і там, де пройшли ці троє, жито червоніє від крові. А сполум’янівши кольором, спалахує в один чирк та починає тріскочучи горіти. Горить весело, бадьоро й недовго — миттєво перетворюючись на попіл. На такий попіл, який буває лиш після спалення живої плоті, — прозорий та легкий, теплий та пахучий..."
Наталка Доляк, "Чорна дошка", роман про тих хто вижив після голодомору 30-их

Пижма Леся 01.01.2018 17:35 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Дякую за такий відгук і таку вражаючу цитату........ В Ірландії голодомор був 1848 року.

Шон Маклех Патрик 01.01.2018 18:00 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Шон Маклех Патрик