Жаль Из Марго Метелецкой

На http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551

Мне мёртвых пташку, деревце так жаль,
Но трижды - стылую людскую душу!
Любовью следует лечить печаль!
Завет от Бога этот не нарушу!

Запрятаны в глубокую нору
Те чувства высочайшего разряда,
Что в сердце набухают как отрада
К тому, кто безутешен поутру.

Так хочется весь Свет расцеловать
И крикнуть всем: «Скорей очнитесь, люди!» –
Планеты дорогой тогда не будет,
Коль зло продолжит в душах бушевать!

В грехах распятая, как действовать должна я?
Молитвою всю землю обнимаю.

      3.12.2017


Жаль мертву пташку , мертве деревце...
      А скам'янілу душу людську - втричі !
      Любов'ю лікувати лихо це
      Одвічно вимага Закон Космічний ...

      Заховані глибоко , як в норі,
      Ті почуття найвищого гатунку
      У серці набухають поцілунком
      До людства , що в жалобі та журі...

      Так хочеться весь Світ зацілувать
      І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
      Бо і Планети нашої не буде,
      Як Зло продовжить в душах вирувать ?!

      В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
      Молитвою всю Землю обіймаю !