Ой Грицю, Грицю
заднього не паси, не паси.
Тай Одарку свою бережи,
бережи.
Бо зухвале парубоцтво на ганку,
на ганку, їй розповідає
про сердечні забаганки.
Хай вона столітнього дуба
не обіймає, не обіймає,
а до тебе єдиного оченятами сяє.
Зворотнього поклику серця
дочекайся, дочекайся,
до внутрішнього голосу свого
дослухайся, дослухайся.
Вранішня вона зіронька, синьоока,
гарнесенька та висока.
Ліпшої не шукай, не шукай,
знайдеш з нею душевного
затишку гай.
Ніжнішої годі й шукати,
цілющої від сердечної втрати.
Пекучий біль відкидай, відкидай,
найдорожчою буде любові даль.
Жіночого, лелечого,
щастя їй обіцяй,
пророчим буде любові Рай.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
Ой Грицю, Грицю...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117123008872
Свидетельство о публикации №117123008872
Рецензии