Місяць на небі
Зорі не сяють
Сутінь повила безодню марку
Кулі летять
Не оминають
Долі юначі крадуть без жалю
Дівчина плаче, кохана страждає
Рученьки ломить і вдень, і вночі
І хоч дівоче кохання палає
Милий під небом лежить при свічі
Мила, не плач, я повернусь весною
Птахом прилину з теплого краю
В сонячнім сні я зустрінусь з тобою
Щиро скажу як безмежно кохаю
Все розповім:
Яке небо за стелю
Зорі тендітні які в глибині
Темно і мокро тут під землею
Холодно й боляче спати мені
Ти лиш не плач люба, просто послухай
Не лихим словом мене пом'яни
Свічку постав за сердечного друга
Вибач, що я не вернувся з війни...
Вибач, що я не вернувся
© Copyright: Ирина Мандыбура, 2017
Свидетельство о публикации №117122710467
Свидетельство о публикации №117122710467
Рецензии