Про панiв, - без штанiв
Благозвучні ж то які, звертання ці славні
Як промовив, розійшлась на вустах усмішка
То дарма що ще не їв, і марш грає кишка
Ці солодкі є слова, …слова ж які дивні
То дарма що більшість з нас, уже стала злидні
А старе пора забути, – згадувати марно
Вже „товариша” нема, слово це вульгарне
Пан-добродій! …чуємо, - тепер промовляють
То дарма, що більшість з нас, вже штанів не мають
Зате кожен з нас тепер, - має вільну волю
То дарма, що в нас плюють, на людські вже долі
В нас „Еліта” тепер є! - є, міліонери!
То дарма, що від нужди, мруть пенсіонери
То дарма, що діти в нас, - і голі, - і босі
І щодня в своїх батьків щось поїсти просять
То дарма, - усе дарма, …і так доти буде, -
Поки Совісті нема, - то й щастя, - не буде
Ось так любі і живем, у рідному краї
Що сіємо, - те й пожнем, ...нехай то всі знають
Всі чекають, …на Мораль?
Моралі, - не буде.
Гарно думайте тепер, жити як нам? – Люди!
14.12.91р.
Свидетельство о публикации №117122607779