Дзигарок мовчить... Виолетта Дюма

http://www.stihi.ru/2017/12/23/10165


Оригінал:


Зіпсулися стрілки, дзиґарок мовчить,
Думками крокую в глибоку безодню...
На вічність розмінюю крихітну мить,
Шукаючи ласку жадану... господню...

Рятунок вже пізно шукати в словах,
Вертатись в нездійснені долею мрії...
Минуле тріщить безутішно по швах,
Довіритись легко майбутній стихії.

Облишу чоренний вчорашній тупик,
Віджила тобою... нещасними нами...
Кидаю всі згадки сьогодні в смітник,
Вкриваю молитвами розпачу шрами.

До неба... навпомацки, співу пташок
В простенькій сукинці й кумедних чоботях...
Піду я туди, де надій чистий шовк,
Де східного вітру закоханий протяг...~~~~~

Зіпсулися стрілки... В тім часу вина...
Мене тут тієї давно вже н-е-м-а...


Перевод с  украинского Светланы Груздевой:


Испорчены стрелки, звонок замолчал,
Шагаю я мыслями в бездну сегодня…
На вечность меняю мгновенья причал
Я в поисках ласки желанной…господней…

И поздно уже доверяться словам,
Возврата искать в утешенья благие…
Трещит безутешно, что было, по швам,
И легче мне будущей верить стихии.

Оставлю чернущий вчерашний тупик,
Тобой отжила…и несчастными нами…
Я воспоминаний зарыла родник,
Молитвами глажу отчаянья шрамы…

Мне – в Небо…на ощупь бы…как хорошо:
В простейшей одёжке, в сапожках суконных 
Пойду я туда, где надежд чистый шёлк,
Восточного ветра сквозняк для влюблённых.

Испорчены стрелки…лишь время виной…
Меня прежней нет…я  рассталась со мной.