Боротьба м1ж св1тами

У мене зараз дивні відчуття,
ніби все тіло в ланцюгах,
і плаче на дивані душа,
бо з нею знову щось не так

В її діях повно обмежень
під контролем зовнішніх сил.
Все в неї тихо й обережно,
щоб знизити сторонній вплив

Аж стогне тіло від напруги,
душа не стримує емоцій
Її замучила байдужість,
а на очах засохли сльози

Вона страждає безперервно
без певної на те причини
На жаль, страждання всі даремні,
жодної не варті хвилини

Пора припинити ті муки,
розслабити хоч трохи душу
Щоб зникла нарешті напруга,
а з нею неприємні звуки

Не знаю, як зробити краще,
не знайшла ще способів своїх
Мені почати все найважче,
а як не зроблю - більший гріх

Треба навчитись розслаблятись.
Бо ж невміння - в тому і вина
Життя не треба так боятись,
так як в кожній миті - дивина

Від того зрадіє душа,
здоров"ям наповниться тіло
А я новий відкрию шлях,
піду яким назустріч світлу

©Тамара Цегельнюк
24.12.2017