гріх прийде й піде...
зштовхнувши совість в потаємну пропасть злих чорнил,
молю про вітер,
аби він витягнув своїм пінцетом відьми перстень, щоб не гнив.
моя душа відверто плаче котрий день.
грибниця підла розрослась і підкупила всі клітини від очей та до грудей.
любовна ліра тихо награє малиново -медовий звук.
а поміж ліхтарями та на вм'ятинах асфальту бачу силуети марципаном вкритих рук.
й вже котрий день бридка мені моя душа.
й вже котрий день лежати в одній постілі бажа.
Лиш з нею.
буть собою.
Лиш з нею.
Лиш з одною.
забери.роздягни.за грати.
Ми з тобою чудні емігранти.
Навіть ніч нас блага любити.
Лиш лежать, цілувать, рот закрити.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117122501252
Свидетельство о публикации №117122501252
Рецензии
