пробач мене за те що я не зрозумів,
не те зробив та й не збагнув.
нагнав на твою голову я сумніви привів,
і на нічному перехресті в злості на самого себе потонув.
ти зірочко не думай, не вагайся,
цей пришелепнутий поет лиш твій.
й якщо надумала розтати у театрі димнім - повертайся!
ти не руйнуй цілодобово-потайний тандем. Метелик, стій!
не покидай трамвай моїх фантазій,
не змушуй бігти за добавкою малих.
я хочу бути лиш з тобою вранці,
коли впаде на шапку мій останній сніг.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117122501248
Свидетельство о публикации №117122501248
Рецензии
