Самотн сть

Самотність... Заплющені очі.
Знову тихі ночі
Ти чекаєш чогось
Дива... Авось?

А може не прийде?
І марно чекаєш,
Але ж не знаєш...
Чи вийде.

І день так йде,
Іде так ніч.
Усе мине.
І лихо в піч.

Щодня нас зустрічають нові люди,
Ми стикаємось із ними постійно,
Але навіщо нам послані думи,
Коли мислимо ми повільно.

Вважаємо, що нам всі повинні,
І так вважає кожен і давно.
Та це не так, і в цьому винні
Лише самі. Ось таке кіно.

Та й справді, життя— це довга кінострічка.
Несеться, мов бурхлива річка.
Свої тут драми, хвилювання,
А десь веселощі, зізнання.

Ти маєш безліч друзів,
Та відчуваєш себе самотньо.
Ти довіряєш внутрішній напрузі.
Ти сам. Ти одинак. Порожньо.

Ноутбук, міцний чай і вірші,
Ти створюєш це кожної ночі.
Ти вкладаєш свої почуття,
Ти дивишся собі прямо в очі.

Самотність. Заплющені очі.
Знову тихі ночі.
Сльози і біль
Мимовіль.

Тебе нема,
Пішла.
Сама.
Мене вбива.

Я сам. І сльози
Й біль перенесу.
Колючі рози все ж для тебе
Обов'язково донесу!