На добру згадку, на майбутьнє,
На вусі часи, вучительці
по англійському віршик я подарував:
А шлося в ньому про неї,
Був радісним той вірш,
Ім'я Валерія порівньовав із,
Небом на закаті та тим благоволінням,
Що сповнює думки світанок сонця,
Посля підтьми - він світло "відроджує".
Так складав я вірші;
А вчительці по Іноземній літературі,
У творах я писав про те,
Що я читав та бачив,
Про те як розумію слово я "Любовь",
Писав, я також, твори, писав вірші.
"Кохання - це турбота, розділене на двох.
Кохання - це болото незбиточних казок".
Такі писав, я речі.
Писав та сочиняв,
Но більше вусіх на світі, про це не жалкував.
Що вже пішов той час коли "вуте" було,
Але як мені жаль, що це було давно.
На пам ять
© Copyright: Никита Томашевский, 2017
Свидетельство о публикации №117122006574
Свидетельство о публикации №117122006574
Рецензии