Твої слова, як вітер з вуст злітали,
Я їх ловила ніжною рукой.
Я їх до серця близько пригортала,
Не знала я тоді - все стане грой.
Як музикант ти грав,
Знайшов на серці струни.
Так вправно - перехоплювало дух.
Здавалось виростали крила -
Звучала пісня, лиш одна на двух.
Та з часом не залишилось нічого;
Ні крил, ні сонця, ні душі.
Ти загубив мелодії тій ноти,
Порвались струни - струни тій душі.
(с) Наталія Кузнєцова
Тво слова, як в тер з вуст злiтали
© Copyright: Наташенька Кузнецова, 2017
Свидетельство о публикации №117121911435
Свидетельство о публикации №117121911435
Рецензии
