Ах, ны дна б вам, ны покрышк,

Мылы чарівны!

Встал пожрал і убежал.
І шось зробыть він дэсь там.
Не шоб хоть сходіл
Дэ куды за j хлів.

Ілі хоть поjів товді,
Ек схотілось в жывоті.
Но нет! Над ріжім!
Ну, то j ріж дровішк.

Ах, діетыкы моjі!
От ты гэтэ во ны jіж.
А тэ во j давно
Выкынь но ля крот.

А колы ны jісты ныц
По указу всіj 7jі?
Іль іj за компань
А ны j грама в пасть. -

Но ж діктують всі ля мні!
Да ты jідь во у Дыржын.
Бо там вжэ пынькы
Зрізалы хвоjінк.

Ну, j насілуj волю завш.
Колы розум Біг ны дав.
Шо хочыш ты, сам? –
Да хрен знае вас!

От мні  Ніночка всэ каж,
Шоб поjіхаты подальш.
Да там!.. шо ж пак там.
О! Тобі я дам сь!

А чы любыш ты jіjі,
Тую товстую Свінінк? –
Да разніц кака!
Едем на КамАЗ!

Ліш бы ш рэзко жызнь зламаць.
А шо далыj будэ, Гад?
Кого любыш ты?
От того j пражы. –

Да, э, екось стыдн!..
Шо-то надто Вірк с хвосты!
Ну, ж любылы ту вжэ всі.
Значыць, ны тобі з.

О гэтак вся жытк
І быжыть кудысь.
Наламалы влад дравішк:
Діткы лізуть бітц!

О гэтак дела і ву нас тут з Васьк.
На во дві выдрі занысы свынні