бежишь
крізь поля, океани і кручі,
сонце сліпить очі жагучі
вітер б'є насторожно у спину,
все біжиш і немає спокою
відучуваєш потугу кохання
ступні ломлять пшеницю по полю
що зорали старенькі ще зрання.
будеш битися, серце ховати
розбиватись ударами хвиль
бігти будеш, любов'ю проклятий,
і ковтати задушливий біль.
будеш падати в землю, кричати
та ніхто не почує твій плач.
перестанеш надію шукати
як відлуння почуєш "пробач...".
Свидетельство о публикации №117121611857