Бабуся мала сивенькі коси,
любила вставать удосвіта
й мала багато світла,
любила ранкові роси...
Ми до неї їздили вгості,
бігали за городами,
насолоджувались пригодами
і по росах ходили босі...
Та на носі висіла осінь,
вже миналотеплеє літечко,
повертали додому діточки,
й виростали зовсім без просу.
Рослетілись світами зовсім,
стали рідко вітать листівкою,
опустила старенька голівоньку,
...й заховалась в осінні роси.
Сховалась в осiннi роси
© Copyright: Лидия Ковтун, 2017
Свидетельство о публикации №117121405373
Свидетельство о публикации №117121405373
Рецензии