Приємні миті огорнули бездоганно
Життя моє, даруючи вогонь наснаги.
Рука на клавішах, друкує розділ саги,
Яку прожити завтра нам з тобою дано.
Прожити так, щоб ангели зраділи в небі,
Щоб сніг лапатий жваво танув на долонях.
Зима ворожить спритно, я – в твоїм полоні,
Все інше – не важливе, не було в потребі.
Рука друкує, не встигає за думками,
Але так хочеться спіймати з ноосфери
Послання зорь на золотавому папері,
Підказки файні, як знайти любов між нами.
Кохання справжнє, на яке чекали довго,
Так довго, що забули чи живі на світі.
Боялись глянуть в очі, там вже щастя світить,
Приємно в серці оселяючись розлого…
22:53, 12.12.2017 рік.
Зображення: https://www.passion.ru
Щастя свiтить, у серцi оселяючись розлого
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2017
Свидетельство о публикации №117121300060
Свидетельство о публикации №117121300060
Рецензии
