Сумна iсторiя
Колись були ми козаками,
Сиділи міцно у сідлі.
І ворогів перемагали,
Геройством, Славою в борні.
Водив Богдан полки славетні,
По Україні в ті часи,
Їх подвиги були шляхетні,
За Бога й Волю билися вони.
Вітчизну-неньку визволяли,
Іван Богун і Кривоніс,
З землі своєї ляхів гнали,
Їй перемогу кожен ніс.
З тих пір багато, що змінилось,
Порушили Богданів заповіт.
До нас зло знову повернулось,
Бідою стало у воріт.
Насильство, зрада розгулялись,
Козацький дух занепадав,
Його в горілці «піднімали»,
Козак із горя загуляв.
Тепер Богдана всі згадали,
Як тримав міцно булаву,
З ним козаки перемагали,
Не повернути вже того часу!
Ось така сумна, козаче ,
Історія наша.
Переверни листок юначе,
Тепер воля ваша.
Сумну історію залиште,
На спогад для порядку.
Тоді майбутнє буде краще,
Коли живуть по совісті нащадки.
© Copyright: Борис Мохонько, 2017
Свидетельство о публикации №117121302766
Свидетельство о публикации №117121302766
Рецензии
