Впав на скроні випадково вересневий сніг,
але нашу колискову я тоді зберіг.
Вранці в танці закружляла матінка-зима,
постелила покривала, та тебе нема.
Відгриміли літні грози в нашому саду
і ударили морози на мою біду.
Вітер віти рве-шматує, холод звідусіль,
вовком у душі лютує хуга-заметіль.
Рано скінчилася осінь, стих пташиний спів,
розтріпало вербам коси, намело снігів.
Річка в панцері льодовім зупинила плин,
у вінку стою терновім під колючий дзвін.
Впав на скроні достроково вересневий сніг,
бо ступив я випадково не на той поріг.
Серце холоди скували, на душі зима...
Як би те ми не ховали, але й ти сама.
13.12.2017
Несподiваний вальс
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117121311597
Свидетельство о публикации №117121311597
Рецензии
Дякую, але "Зимовий вальс" краще (на мій погляд).
Олександр Мачула 14.12.2017 14:53 Заявить о нарушении
Олександр Мачула 14.12.2017 14:53 Заявить о нарушении