Постріли... крик... і політ у безодню...
Чорна вода... покарання господнє...
піт на подушці... і зціплені зуби...
руки стискають мокрого чуба!
Кинувся в бій... тихо вітер шепоче...
очі відкрив... і просидів пів ночі.
Хтось без жалю Чорну мітку поставив,
хтось тебе, хлопче, круто підставив!
З жахом чекаєш наступної ночі,
дружині не можеш дивитися в очі,
Чорна вода розкриває обійми,
вернувся додому, неначе у прийми!
Тримає війна у лещатах залізно,
вибух... окопи... ховайтеся!... пізно.
Піт на подушці... нема цьому ради...
немає у кого просити пощади!
Постріли... крик... і політ у безодню...
Чорна вода... покарання господнє...
Душу руйнує скривавленим сном
посттравматичний безжальний синдром.
10.12.2017
Чорна вода
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2017
Свидетельство о публикации №117121006902
Свидетельство о публикации №117121006902
Рецензии
