Златая колыбель

Перевод с украинского языка на русский стихотворения Лины Костенко

Оригинал:

Стоїть у ружах золота колиска.
Блакитні вії хата підніма.
Світ незбагненний здалеку і зблизька.
Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,
і ще ніяк нічого ще не звуть.
І хмари, не прив'язані до слова,
от просто так - пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.
Ще все на світі гарне і моє.
І світить сонце оком загадковим.
Ще слів нема. Поезія вже є.

Перевод:

Златая колыбель и розы низко.
Из окон голубой струится свет.
Мир непонятен вдалеке и близко.
Начало есть. А слова еще нет.

И дом как сказка, всё буквально ново,
ещё ничто никак там не зовут.
И облака, не прикреплёны к слову,
вот просто так – плывут себе, плывут.

И каждый пальчик сам себе Бетховен,
А в мире всё красиво – злобы несть.
И светит солнце глазом, точно Овен.
Слов нет ещё. Поэзия же есть.