Господь тобi даруe слово

Господь тобі дарує слово.
Не утікай,його не зрадь.
Зоріє думка пурпурова,
А ти тікаєш без оглядь.
Чого? Куди? В які тенета
Ховається гірка нудьга –
І відречеться від поета
Беззахисних римлян юрба.
Тобі б зібрати їх у кошик,
Теплом зігріти під плащем,
Бо сотні муз твоїх голосять
Безжальним градом і дощем.
А ти тікаєш полохливо
В зубаті жорна суєти
Моргає сатана грайливо
У темні манячи світи.
            30.11.17


Рецензии
Последние четыре стиха приводят в восторг.
Спасибо, Валя!

Ладомир Михайлов   14.12.2017 11:21     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.