Господь тобі дарує слово.
Не утікай,його не зрадь.
Зоріє думка пурпурова,
А ти тікаєш без оглядь.
Чого? Куди? В які тенета
Ховається гірка нудьга –
І відречеться від поета
Беззахисних римлян юрба.
Тобі б зібрати їх у кошик,
Теплом зігріти під плащем,
Бо сотні муз твоїх голосять
Безжальним градом і дощем.
А ти тікаєш полохливо
В зубаті жорна суєти
Моргає сатана грайливо
У темні манячи світи.
30.11.17
Господь тобi даруe слово
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117120803025
Свидетельство о публикации №117120803025
Рецензии
Последние четыре стиха приводят в восторг.
Спасибо, Валя!
Ладомир Михайлов 14.12.2017 11:21 • Заявить о нарушении
Спасибо, Валя!
Ладомир Михайлов 14.12.2017 11:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
