Невчасне моє кохання - хіба я тебе просила,
хіба хоч сльозу зронила,
благаючи про любов?
Чому ж ти отак приходиш? Навіщо ламаєш душі,
чому я любити мушу,
і вірити в тебе знов?
Не зараз, не час, не треба - іди собі на світанку,
а я підмету уламки,
і викину за поріг.
Іди, не вертай, не треба - бо знову прийдеш невчасно,
і плаче душа нещасна,
бо хтось її не вберіг.
Химерне моє кохання - іди, загубись в тумані,
не вперше ти, й не востаннє,
залишиш на серці шов.
Лети перекоти-полем, шукай собі інші двері,
зустрінемось в іншій ері,
прекрасна моя любов.
8.12.2017
Невчасно
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2017
Свидетельство о публикации №117120811549
Свидетельство о публикации №117120811549
Рецензии
