Чи Новий рiк, бодай, Рiздво
Вони мені не завжди в радість.
В усе моє живе єство
Стежинку топче сива старість.
А все ж лишаю світлий слід,
Життя дала дочці і сину,
Хай представляють гідно рід,
І сонцелику Україну.
Дверний помовкує дзвінок,
Дітей очікую щоднини.
В житті засвоїла урок:
Не трать даремно ні хвилини!
Літа вже не загоять ран
Душі, що мучиться нінащо.
Я долі вдячна за талан,
Хоч пізній – може так і краще.
Несу у світ полин і мед,
Розраду, біль, любов і смуток.
Щасливий виграла білет,
Словам служити – мій здобуток!
Свидетельство о публикации №117120707140