Байка. Про пернатих

Три брата з племені пернатих,
Індик, гусак, когут цибатий,
Зустрівшись вранці на току,
Розмову завели таку.
Поскільки  роду ми пташині,
Ми разом у сім`ї єдиній
Живемо поспіль сотні літ,
Царя вже нам обрати слід.
Он звірі, навіть діти знають,
Що за царя там лева мають.
Мабуть вам скаже кожна птиця,
Що без царя жить не годиться.
Тож припиняємо дебати,
Царя давайте обирати.
Когут в ту ж мить на тин злетів,
Бо бути вище всіх хотів.
Закукурікав, як годиться,
Щоб його чула кожна птиця,
Потім на хвильку замовчав,
Й свою промову розпочав.
У нас, у царстві, у пташинім,
Бути царем лиш я повинен.
Бо я чудовий голос  маю,
Між вас, найкраще всіх співаю.
Між вас, раніше всіх встаю,
Всі пісню слухають мою.
Як заспіваю я в віконце,
То лиш тоді вже сходить сонце.
Лиш оберіть, я не жартую,
Вам на току я рай влаштую.
Та перебив його гусак,
Співати й справді ти мастак.
Та щоб над нами царювати,
Цього замало, треба мати
Усе, що маю тільки я.
Бо ж водоплавна птиця я.
Та ще й рідня із лебедями,
Це ж не з якимись там півнями.
Хоч стану в профіль, хоч в анфас,
Я вищий тут від усіх вас.
Бо я найдовшу шию маю,
Очолю я пташину зграю.
Про вас я дбатиму щодня,
Бо ми ж усі хто є рідня.
В цей час індик, мордяка сита,
Сьорбнув водиці із корита,
За хвіст скубнув він гусака,
Бо в нього звичка, бач, така.
Сказав, у царстві, у пташинім
Бути царем лиш я повинен.
Бо я між вами наймудріший,
Найбільший, значить найсильніший.
Он днями, сірий пес Палкан,
Ступить боявся за паркан.
Навіть господар із жоною
Мене обходять стороною.
Не треба нам гнилих дебатів,
Мене на царство обирати.
Всіх захищатиму й ніразу,
Нікого я не дам в образу.
От вам царя якого треба,
Аж раптом, ніби грім із неба,
Стрілою вниз орел летів,
Мабуть курятинки схотів.
Індик, гусак, когут цибатий,
Найперші почали втікати.
За ними курки  і курчата,
Індички, гуски й гусенята.
Всі поховались, хто куди,
Бо ж не далеко  до біди.
А на току лишилась качка,
Стара й крива була біднячка,
Жила невдахою з невдах,
Нею й поснідав хижий птах.

Таке і між людей буває
У нас тепер, в часи бурхливі.
Як оберуть, враз забуває
Свої обіцянки брехливі.

                6.12.2017.


Рецензии
Дуже цікаво, було приємно читати, як повчальна казка, сподобалось)

Лысенко Евгений Дмитриевич   26.08.2019 12:55     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.