Війна це очі кольору неба
Війна це заплакані матері
Це біль,утрати , рани
І сини,сини в землі
У війни жіноче обличчя
Постріли гармат і “музика” градів
“Війни немає”- кажуть вони ,
а десь в останню путь проводжають…
За що ми боремося і вдень і вночі
За що гинуть наші сини?...
Юні хлопчаки,змужнілі вже солдати
Не знаючи,що таке правда,
Вміють тільки чоботи топтати.
Вчорашні школярі - сьогодні еліта АТО
Жорстока зброя,кривава боротьба
“Міцно цілуємо,твої мама,сестра”
“Війни немає” промовляють вони
От тільки звуки градів весь час
до нас долітають
Василя вже немає,
Він ангелом на це спогляда
“Війни немає” - от тільки поховала його вже сира ...
Земля..
© Copyright: Леся Килыб, 2017
Свидетельство о публикации №117120710747
Свидетельство о публикации №117120710747
Рецензии