Не надійшла тужить моя пора,
Я ще надію маю щиру і живу,
А пам*ятаєш було що вчора?,
Я із вчора сьогодні вже найкращеє візьму.
Як добре, що тебе я стріти встигла,
Твій погляд покохала в ту же мить,
Як добре, що душа вже птахом полетіла,
Як добре, що для нас всміхається блакить.
Не над йшла тужить моя пора
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117120505794
Свидетельство о публикации №117120505794
Рецензии