В далечiнi
Насолода, від самого споглядання тебе,
на землі.
І я сходи карбую щоразу, до неї
як позносить їх селями, -ві
Вона – як Антарктика, Ісландії сполохані сни:
З виду – сувора в недосяжності,
де наче ходять сірі вогні, холодні.
Ти – планета, покинута сонцем,
Рай: справжній рай, не обігрітий.
Вершина: до тебе сходити та йти,
іще, ізнову, знову й знов.
Та навіть, якщо підвищення – лиш плато в низині,
на радість дитині та підлітку в мені,
свята пастораль – ходити по тобі.
Відчувати підйом, колись високий,
тепер – незначний.
Але для мене – вічно-крутий.
Бо ти – вершина, яка в мене є,
навіть на відстані кілометрів, емоцій і льє
2017-12-03
Свидетельство о публикации №117120310760
Издали понятнее
высота чувств -
издали она вся видится
целиком.
И никаких сомнений
ни в чём, ни чуть.
И никаких вопросов
ни вслух, ни тайком.
И то, что дорого сердцу,
и то, о чём
готов ты память
хранить в душе -
воссияет в груди
горячо-горячо
как негасимой Любви
благодатный свет.
Спасибо за вдохновение, Володенька!
http://stihi.ru/2025/08/03/475
Беляева Марина 03.08.2025 02:02 Заявить о нарушении
http://disk.yandex.ru/i/eioCxm8HBMyilQ
Владимир Шеврон 03.08.2025 07:56 Заявить о нарушении