Старые калоши...

  Де я чула цей мотив-не пригадую.
  Він такий чудовий,що завжди співаю:
  "Старі та порвані калоші ремонтую,
  Чи нема у когось гумових калош?"

  Мене схвилювала минулого сивина,
  Ось вже на склі краплиночки дощу.
  Черевички модельні в мене,як дивина,
  В них іду під дощик, калюжі обхожу.

  Старі калоші-минуле загубило.
  Ходила я в калошах, як молода була.
  Залюбки калоші в калюжах я мила,
  І вони сяяли мов дзеркала.

  Дощ іде на вулиці,крізь життя туман,
  Цей мотив мені доля піднесла, як дар.
  Де ж оці калоші старі, розірвані,
  Хто іх береже, наче талісман?

  "Старі, розірвані калоші ремонтую!"
  Де ж цей Майстер казковий живе?
  За старіми калошами дуже я сумую,
  Хай доля мені іх знову поверне!

  2002г.


Рецензии
Интересное стихотворение)

Серафим Бадиков   02.12.2017 20:13     Заявить о нарушении
Спасибо! Когда -то мне пели песенку про старые калоши...Удивилась, и вдруг создала стих,но на украинском,почему-то знаю. Сохранился и на страничку,чтоб веселее было жить.

Валерия Яремко 2   02.12.2017 20:49   Заявить о нарушении