Криниця
бо кожне слово силою гримить,
не забивай їй цвях у домовину,
бо ту іржу нічим вже не відмить!
Не випускай на волю злого слова,
вона жива - їй теж душа болить,
не для злобИ вона плекала мову,
прислУхайся - почуєш як кричить!
Не треба ображати Україну,
твої слова для неї над усе,
бо кожен з нас - її мала дитина,
і кожного, мов хрест, вона несе.
Не проклинай, не плюй в святу криницю,
невдячні діти - не її вина,
не забувай, що мусиш ти напиться
її води, і смакувать сповна!
2.12.2017
Свидетельство о публикации №117120208329