Може я сама себе зігрію,
Може хмари розведу без краю,
І схоплю за хвіст свою я мрію,
Від тебе нічого не чекаю!
Пробіжить перо і знов потягне
Скрізь моі страждання дивн1 рядки.
На столі троянди вже зів'яли,
1 лежать пелюстки,мов на грядки.
Знаю, ти без мене знов сумуєш,
А в хатині зараз я одна.
Ти для мене зірки запалюєш,
Місяць шлеш до мого вікна...
2002г.
Может я сама себя согрею...
© Copyright: Валерия Яремко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117120207677
Свидетельство о публикации №117120207677
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.