Н.П.А.
Шила білим по білому мати сорочку,
Вишивала хрестиком на згадку синочку…
І на білім полотні пливли легкі хмари,
Щоб забулися усі застарілі чвари.
Білопінно розцвіли на сорочці квіти,
Хай були б живі-здорові він та його діти.
Нижче шовково стелила нитки, як травичку,
Щоб, згадуючи, притуляв до очей, до личка.
Вишиваючи, зронила солону сльозинку -
Було б зручно в ній йому і влітку , і взимку.
І коли вдягне її, то нехай згадає,
Як його старенька мати міцно обіймає.
Ой! Далеко зараз син, єдина дитина…
Вишива сорочку сумом матінка для сина…
17.02.10.
Шила бiлим по бiлому мати сорочку
© Copyright: Лариса Малюгина Донецк, 2017
Свидетельство о публикации №117120202264
Свидетельство о публикации №117120202264
Рецензии
Ой, білим по білому ніхто не займає!
Нащо свої старі очки матінка не дбає?
Лара Матвеева 03.12.2017 11:12 • Заявить о нарушении
Нащо свої старі очки матінка не дбає?
Лара Матвеева 03.12.2017 11:12 • Заявить о нарушении
задолго до смерти женщина, которой это посвящено, попросила меня после ее кончины сказать ее сыну, что больше всего на свете она любит и любила его... вот и не берегла глаз и сердца!!!! она - МАТЬ!!!
Лариса Малюгина Донецк 03.12.2017 19:20 Заявить о нарушении
Лариса Малюгина Донецк 03.12.2017 19:20 Заявить о нарушении