Прощай, Осiнь! С переводом С. Груздевой

Заклякло місто в щупальцях дощу:
Дощ душить і погрожує йому,
Застиг у чорних вікнах   переляк,
Листок  тремтів, чіплявся до гілляк.

Десь сонце закотилось –  просто плач!
…І, раптом, фокусник на небі : –  Клац!
Змінилася картина : дощ пропав,
А на містечко  білий   сніг напав!

Летів веселий і лапатий сніг
І котиком пухнастим ліг до ніг.
Боюсь я наступити на кота.
Мені так жаль пухнастого хвоста!

Принцеса юна –  Зимонька - Зима
Зненацька віялом махнула жартома –
Так осінь промайнула –  трішки жаль.
Пора прийшла, то ж, Осене, прощай!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Застывший город в щупальцах дождя:
Дождь угрожает, вовсе не шутя,
И в окнах страх: погасли огоньки,
Листок дрожит, цепляясь за сучки.

И солнца закатился яркий кварц.
…Но словно фокусник на небе : – Клац!
Картина изменилась: дождь пропал –
На городок наш белый снег напал!

Слетел весёлый и лохматый бог
И котиком пушистым лёг у ног.
Боюсь затронуть я того кота:
Мне будет жаль пушистого хвоста!

Зима-принцесса, юное дитя,
Взмахнула веером – и не шутя!
Так Осень и пропала, пропищав…
Пора Зимы пришла, а ты прощай!