«К.П. Брюллову»
А як би склалась доля Кобзаря,
Якби він не зустрів оцю людину –
Великого художника й митця,
Який виховував достойну зміну?
З неволі обдарованих дітей
У світ мистецтва торував дорогу.
Великий Карл, будив серця людей
І здобував нарешті перемогу –
Свободу від кріпацтва юнаку,
І в Академії мистецтв йому опіку,
Дав Бог і Карлу долю нелегку,
І в той же час шляхетність дав велику.
Любов до учнів, відданість душі
Своїй роботі, розум і натхнення,
І Карл читав Тарасові вірші,
Учитель, учень… Величі знамення.
21.08.2017 р.
К. П. Брюллову
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117112907010
Свидетельство о публикации №117112907010
Рецензии