Ластівка моя пухнаста,
Лагідна моя кохана,
Одягну тебе у вбрання,
Вбрання чистого кохання.
Підемо ми за водою,
За водою за живою,
Я з тобою, ти зі мною,
Через темне нічне поле,
Що осяяне луною,
Сяйвом місячним залите.
Там цвітуть розкішні квіти.
Будеш, ластівка, радіти.
І тоді, тієї ж миті,
З’являться там наші діти.
І тоді, тієї ж ночі,
З неба глянуть твої очі,
Врода вся твоя дівоча,
Вітром будуть мої руки,
Щезне біль, та наші муки
Відлетять у час минулий,
День минулий, промайнулий.
Ласточка
© Copyright: Дмитрий Зигмундович, 2017
Свидетельство о публикации №117112709188
Свидетельство о публикации №117112709188
Рецензии