Голодомор

Україна – без краю море жита,
Завжди була спроможна
Нагодувати майже не півсвіту.

У маренні було неможна уявити,
Щоб не мала мати чим
Свою дитину накормити.

І час прийде, клята доля,
Не знайти торішнього колосся…
І почути в зледенілім полі

Шепіт помираючого сина,
Слова останні у житті:
«Мамо, хочу хліба…»


Рецензии
Яка глибоченна правда життя! У нашому селі помираючий хлопчик просив хліба. Казав мамі, благав: -Я не бу-уду їсти, тільки у роті подержу...

Лише від згадки цих слів навертаються сльози.

Юра Радуга   29.03.2021 20:59     Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →